Деформуючий артроз найчастіше вражає суглоби нижніх кінцівок, один з яких – гомілковостопний. Ці зчленування мають велику рухливість у різних площинах і виконують важливу функцію при ходьбі (перекат стопи і перенесення маси тіла з області п'яти на носок), а також несуть на собі масу тіла людини. Артроз гомілковостопного суглоба є своєрідною розплатою за прямоходіння. Але і багато інших факторів мають певне значення у розвитку захворювання. Спочатку непомітно для пацієнта починається розм'якшення та витончення хрящового покриття суглоба, потім він тріскається, що запускає запальний процес, розростання кісткової тканини у вигляді остеофітів. При запущеному артрозі людина не здатна пересуватися без опори і відчуває біль, особливо при опорі на ногу. Інвалідизація можлива вже через кілька років після початку захворювання, якщо не розпочато раннє та комплексне лікування.
Причини розвитку захворювання
Перенесені раніше травми гомілковостопного суглоба підвищують ймовірність розвитку дегенеративного процесу.
- Підвищена вага тіла;
- Плоскостопість, вроджені деформації стоп (кінська стопа, клишоногість);
- Порушення обміну речовин за таких хвороб, як цукровий діабет, подагра, атеросклероз судин ніг;
- Перенесені травми суглоба, наприклад, пошкодження зв'язкового апарату, переломи кісточок та кісток стопи;
- Постійні навантаження суглоба, що призводять до мікротравматизації (у спортсменів та людей, які переносять тяжкість);
- Спадкова схильність до артрозу суглобів;
- Попереднє запалення суглоба (артрит) інфекційного характеру або за системних захворювань (ревматоїдний, псоріатичний, подагричний артрити).
Залежно від відсутності чи наявності конкретного фактора, що спричинив захворювання, артроз гомілкостопу може бути первинним або вторинним. Також існує розподіл по стадіях. За наявності 1-ї стадії людина працездатна, якщо артроз перейшов у 2-ю та 3-ю стадію, болі та обмеження рухливості призводять до непрацездатності (тимчасової або повної).
Симптоми артрозу гомілковостопного суглоба
- «Стартовий» біль. Це один із ранніх симптомів артрозу гомілковостопного суглоба. Біль з'являється після тривалого сидіння при спробі спертися на ногу, може супроводжуватися короткочасною скутістю рухів у суглобі. Після здійснення кількох кроків больові відчуття проходять;
- Біль при фізичних навантаженнях та після них;
- Нічний ниючий біль, вона пов'язана із запальним процесом, який запускається через руйнування хрящової тканини;
- Хрускіт, клацання в суглобі при рухах;
- Набряклість, особливо помітна під кісточками;
- Обмеження рухів;
- Гіпотрофія навколосуглобових м'язів та слабкість зв'язкового апарату через те, що людина починає щадити хвору ногу;
- Деформація суглоба на останній стадії артрозу.
Діагностика
Необхідно відрізняти артроз та його загострення від різних запальних процесів у суглобі, наприклад, внаслідок ревматоїдного подагричного чи псоріатичного артритів. Тому лікар призначає розгорнутий аналіз крові, ревматоїдні проби, тест на СРБ, сечову кислоту. При артрозі ці показники в нормі, але якщо хвороба на гострій стадії, можуть бути підвищені ШОЕ та лейкоцити. Для встановлення стадії артрозу та отримання більш детальної інформації про патологію використовується рентгенографія у 2 проекціях, УЗД, КТ чи МРТ суглоба. На рентген-знімку можна відзначити невелике звуження суглобової щілини, якщо артроз на 1 стадії. При переході у 2-у стадію суглобова щілина знижена на 40% і більше норми. І на 3-й стадії вона значно звужена, може практично бути відсутній, видно розростання та деформації кісток.
Методи лікування
Артроз гомілковостопного суглоба, як і інших локалізацій, передбачає комплексне, тривале та курсове лікування.
- Розвантаження гомілковостопного суглоба в період вираженого загострення (ходьба з тростиною з боку здорової кінцівки), застосування бандажу;
- Виключення ударних навантажень (стрибки, біг), вібрації, перенесення тяжкості, тривалого перебування на ногах;
- Контроль за масою тіла;
- Відмова від куріння;
- Носіння напівжорсткого ортезу при супутній нестабільності суглоба;
- Фізіолікування (УВЧ, СМТ, лазеротерапія, магнітолікування);
- Медикаментозна терапія:
- НПЗЗ зовнішньо, всередину, в ін'єкціях;
- глюкокортикоїди разом з анестетиками внутрішньосуглобово та навколосуглобово для усунення запалення;
- судинні засоби;
- міорелаксанти з метою усунення спазму м'язової тканини;
- хондропротектори – ефективніші препарати, що вводяться внутрішньосуглобово. Якщо немає можливості отримувати внутрішньосуглобові ін'єкції, показано внутрішньом'язове введення, прийом внутрішньо;
- препарати гіалуронової кислоти для відновлення якості синовіальної рідини
- Ортопедичні устілки, носіння зручного взуття на невеликому каблучці;
- Гімнастика для зміцнення м'язово-зв'язувального апарату. Запропоновані вправи потрібно виконувати щоденно:
- лежачи або сидячи зігнути та розігнути пальці стоп по 10 разів;
- лежачи або сидячи потягнути стопи на себе та від себе по 10 разів;
- повернути стопи назовні та всередину по 10 разів;
- зробити кругові рухи стопами і проти годинникової стрілки по 10 разів;
- сидячи на стільці, поставити стопи на підлогу шкарпетками і п'ятами разом, переставляти ноги вперед і назад, повторити 15-20 разів.
- Плавання, аквааеробіка;
- При 3-й стадії артрозу та неефективності консервативного лікування показано ендопротезування гомілковостопного суглоба або видалення зруйнованого хрящового покриття та капсули суглоба із замиканням його за допомогою стрижневої конструкції або апарату Ілізарова (артродез).
Профілактика
Щоб знизити ризик розвитку артрозу, слід віддавати перевагу продуктам з високим вмістом білка, а гострі, солоні, смажені страви та алкоголь виключити з раціону.
- Уникати травм суглоба. Для цього необхідно намагатися не носити взуття на нестійкому підборі, надто твердій підошві, під час занять спортом використовувати спеціальні засоби захисту;
- Контролювати масу тіла;
- Потрібно дотримуватися дієти, тобто вживати більше продуктів, багатих білком, і утримуватися від солоного, гострого, смаженого, алкоголю;
- Вчасно лікувати та коригувати порушення обміну речовин, ендокринні, судинні захворювання;
- Виконувати вищевказані вправи для гомілковостопних суглобів.
Ефективність лікування деформуючого артрозу гомілковостопного суглоба залежить від стадії його розвитку та наявності супутніх захворювань. У будь-якому випадку, якщо показано консервативну терапію, вона повинна включати і медикаменти, і фізичні методи, а також корекцію ортопедичними виробами.
До якого лікаря звернутися
При болях у гомілковостопному суглобі необхідно звернутися до ревматолога. Лікар призначить гімнастику, лікарські препарати, виявить причину хвороби. При діабеті чи подагрі корисно відвідати ендокринолога, при атеросклерозі судин нижніх кінцівок – судинного хірурга та кардіолога. Важливу роль у лікуванні відіграє ортопед - він не тільки допоможе підібрати правильне взуття, ортопедичні устілки, а й при необхідності проведе операцію. При надмірній вазі необхідний огляд дієтолога та підбір правильного харчування. Немедикаментозне лікування проводиться за участю фізіотерапевта.