Артроз плечового суглоба - це дистрофічне ураження хрящової пластини, що покриває суглобові поверхні зчленування, з подальшим залученням кістки, що підлягає.
Про захворювання
При цьому захворюванні страждає не тільки хрящовий прошарок і субхондральна кістка. Патологічний процес поступово залучає також суглобову капсулу та зв'язковий апарат, синовію, м'язово-сухожильний компартмент, а також субакроміальну ділянку.
Артроз суглоба плеча певному етапі може призводити до розвитку остеоартриту. Для цього стану характерні наступні симптоми – хронічний біль, зменшення амплітуди рухів у суглобі, інтраартикулярний хрускіт при обертанні. Найчастіше цієї трансформації схильні люди старше 40 років.
Головними симптомами артрозу плечового суглоба є болючі відчуття та обмеження мобільності руки. Для верифікації діагнозу інформативними є візуалізуючі методи обстеження – ультразвукове та рентгенологічне сканування, комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія.
Відповідно до клінічних рекомендацій, лікування захворювання на початкових стадіях проводиться консервативними методами, а на пізніх, коли є значне пошкодження хрящового прошарку та порушується самообслуговування пацієнта, показано протезування суглоба.
Види артрозу плечового суглоба
Відповідно до класифікації, розрізняють такі види артрозу плечового суглоба:
- первинний артроз, у розвитку якого велику роль грають особливості генетики, і навіть найретельніше обстеження не дозволяє виявити найбільш значущу причину захворювання;
- вторинний артроз, який є наслідком дії несприятливих факторів на суглоб (травми, ендокринні захворювання, порушена суглобова анатомія).
Про швидкість прогресування патологічного процесу лікарі судять за рівнем захворювання. Чим агресивніший процес, тим швидше відбувається руйнування суглобового хряща і залучення кістки, що підлягає. З морфологічного погляду виділяють 6 ступенів артрозу плечового зчленування:
- перший ступінь – хрящовий матрикс стає набряклим та розволокненим, проте цілісність поверхневої зони хряща ще не порушена;
- другий ступінь - страждають клітини хрящової тканини, розташовані в глибоких шарах, пошкоджується поверхнева пластинка хряща;
- третій ступінь – на хрящовій пластині з'являються вертикальні тріщини;
- четвертий ступінь – поверхнева зона хрящової пластини поступово відшаровується, формуються ерозивні дефекти, у кістці, що підлягає, з'являються кістозні порожнини;
- п'ята ступінь – цьому етапі оголюється підлягає кістка;
- шоста ступінь – субхондральна зона значно ущільнюється, кісти стають більш вираженими, з'являються крайові кісткові розростання.
Симптоми артрозу плечового суглоба
Основні клінічні ознаки артрозу плеча – це біль, тугорухливість у суглобі до повної втрати мобільності, а також деформація зчленування.
Відмінними рисами больових відчуттів при деформуючому артрозі є:
- поява на початку згинання, розгинання чи обертання;
- посилення при фізичному навантаженні;
- нічний характер, зумовлений застоєм венозної крові у внутрішньокісткових каналах;
- наявність блокад – раптового заклинювання в суглобі внаслідок попадання між суглобовими поверхнями кістково-хрящових фрагментів, що відокремилися;
- метеозалежність – болі посилюються при зміні погоди (у вологому та холодному кліматі больові відчуття стають інтенсивнішими).
Артроз – це хронічна патологія. На початковому етапі захворювання біль з'являється періодично (у момент загострення захворювання). Швидкість прогресування патології визначається своєчасністю початку лікування та адекватністю модифікації життєвого образу. Біль у плечовому суглобі стає хронічним, якщо він зберігається протягом 6 місяців і більше. Зміна гострого характеру болю на хронічний свідчить про прогрес патологічного процесу.
Причини виникнення артрозу плечового суглоба
Причини виникнення артрозу плечового суглоба класифікуються на 2 групи:
- модифіковані – можливе проведення корекції;
- немодифицируемые – вплинути з їхньої дію неможливо.
До факторів, що не модифікуються, які можуть підвищувати ризики розвитку артрозних змін у плечовому суглобі, відносяться:
- статева приналежність – до 50 років жінки менш схильні до захворювання, ніж чоловіки, після приблизно 50-річного рубежу поширеність патології серед представників обох статей стає приблизно однаковою;
- вік людини – чим старший пацієнт, тим вищі ризики (причому приблизно з 30-річного віку у хрящовій тканині процес дегенерації протікає швидше, ніж процес регенерації, що створює передумови для розвитку захворювання);
- уроджені порушення будови плеча – надмірно підвищена рухливість (гіпермобільність), дисплазія сполучної тканини (у нормі суглобовий хрящ представлений колагеновими волокнами 2-го типу, при дисплазії відбувається заміщення на менш міцні типи колагену), нестабільність зчленування;
- особливості генетики – спадково обумовлене переважання колагену 2-го типу, поліморфізм генів інтерлейкіну-1 та інтерлейкіну-2.
Модифікованими факторами ризику деформуючого артрозу правого або лівого плечового суглоба є:
- травматичне ушкодження суглобів;
- надмірні фізичні навантаження (заняття силовими видами спорту та єдиноборствами, у т. ч. жим штанги);
- ожиріння – для артрозу плеча важливим чинником є зростання механічної навантаження, а метаболічні зрушення, які у сполучної тканини, зокрема. стан хронічного запалення, супутнього ожиріння;
- слабкість м'язового корсета плечового суглоба, особливо в людей, які виконують точні види діяльності рукою (ювеліри, стоматологи, секретарі, райтери);
- дефіцит вітаміну Д, який бере активну участь у підтримці здоров'я кістково-м'язової системи;
- дієта з низьким вмістом вітаміну С, яка є важливою ланкою в кальцієво-фосфорному обміні організму;
- гормональний дисбаланс – захворювання щитовидної залози, цукровий діабет тощо;
- куріння – як активне, і пасивне.
При артрозі плеча основними мішенями патологічного процесу є суглобовий хрящ, субхондральна кістка та синовіальна оболонка. У ураженому хрящі знижується синтез протеогліканів, спостерігається фрагментація і розтріскування пластини з оголенням кістки, що підлягає. Зростаюча нефізіологічна навантаження кістку призводить до її ущільнення, появі кіст і остеофітів (крайових розростань).
Діагностика
Обстеження пацієнта з больовим синдромом у плечовому суглобі має починатися з рентгенографії. Важливо проводити сканування у кількох проекціях, щоб детально оглянути суглоб. Знімки можуть виконуватися у прямій проекції, у положенні внутрішньої та зовнішньої ротації. Для оцінки м'якотканих утворень суглоба, особливо на ранній стадії артрозу, найбільш інформативно ультразвукове сканування зчленування. Якщо діагноз залишається незрозумілим, рекомендується проведення магнітно-резонансної томографії/комп'ютерної томографії суглоба. На наступному етапі оцінює збереження функцій зчленування.
Думка експерта
До патологічного процесу залучаються всі морфологічні утворення суглоба. Основною ознакою остеоартрозу є біль у ділянці суглоба, зумовлений не тільки синовітом, а й ураженням кістки (остеїтом, періоститом), зацікавленістю периартикулярних м'яких тканин (тендинітами, теносиновітами, міалгіями, ентезопатіями, розтягуванням капсули суставу), , подразненням нервових стволів великими остеофітами). Тому, чим раніше почнеться лікування, в т. ч. модифікація життя, тим ефективніше виявиться контроль над появою больового синдрому.
Лікування
На початковому етапі патологічного процесу лікування артрозу плечового суглоба проводиться консервативними методами, а за вираженої дегенерації суглобового хряща показано оперативне втручання (ендопротезування).
Консервативне лікування
У період загострення процесу першочерговим напрямком є усунення болю. З знеболювальною метою найчастіше використовуються нестероїдні протизапальні препарати. Вони можуть бути нанесені місцево (у вигляді кремів і мазей), вводяться в порожнину суглоба або застосовуються системно (таблетки, внутрішньом'язові ін'єкції). У деяких пацієнтів біль може бути настільки вираженим, що для його усунення можуть застосовуватися кортикостероїдні препарати коротким курсом.
внутрішньосуглобове введення гіалуронової кислоти або плазми, в т. ч. збагаченою тромбоцитами, здатне надавати стимулюючий вплив на хрящову пластину та сприяти її оновленню (таке лікування розглядається як патогенетичний). Ці ін'єкції допомагають прискорювати синтез колагенових та еластинових волокон, що становлять основу хряща. В результаті покращується будова хрящового прошарку та синовіальної мембрани, що сприяє підвищенню конгруентності суглобових поверхонь. Ці внутрішньосуглобові ін'єкції допомагають оптимізувати вироблення синовіальної рідини, яка не тільки амортизує удари, зволожує хрящ, а й покращує перебіг обмінних процесів у хондроцитах, підвищуючи їхній внутрішній потенціал.
Після стихання гострого процесу в рамках комплексного лікування можуть застосовуватися фізіотерапевтичні методи реабілітації (імпульсні струми, ультразвукове та лазерне лікування). Ці процедури надають комплексний позитивний вплив на структури суглоба.
Хірургічне лікування
Операція показана при значному руйнуванні хрящової пластини, що супроводжується стійким больовим синдромом та порушенням функції суглоба, що призводить до неможливості самообслуговування та виконання професійних завдань. Сучасним методом хірургічного втручання при артрозі плеча є імплантація ендопротезу. У «СМ-клініці» операція проводиться відповідно до суворого дотримання методології із застосуванням ендопротезів останнього покоління. Це є запорукою досягнення найкращих терапевтичних результатів.
Профілактика артрозу плечового суглоба
Первинна профілактика артрозу плечового суглоба спрямовано підтримку оптимального метаболізму в кістково-хрящовому компартменті. Для цього рекомендується:
- - підтримувати нормальну масу тіла;
- адекватно компенсувати ендокринні розлади в організмі (потрібна консультація та динамічний моніторинг з боку ендокринолога);
- дозовано зміцнювати м'язовий корсет плечового пояса;
- регулярно виконувати розминку у разі, якщо професійна діяльність пов'язана із виконанням однотипних рухів у плечі.
Для попередження прогресування артрозу плеча, що розвинувся, важливі наступні рекомендації:
- уникати підйому ваг, у т. ч. вичавлювання штанги;
- проводити повторні курси лікувального масажу;
- регулярно займатися оздоровлюючою гімнастикою (під контролем фахівця лікувальної фізкультури).
Реабілітація
Після ендопротезування накладається гіпсова пов'язка, що забезпечує необхідний ступінь іммобілізації. Після зняття гіпсу починається період відновлення функціональної активності суглоба. Для цього рекомендуються курси лікувального масажу, фізіопроцедури та оздоровлююча гімнастика під контролем фахівця ЛФК.
Питання та відповіді
Який лікар лікує артроз плечового суглоба?
Діагностикою та лікуванням захворювання займається лікар травматолог-ортопед.
У представників яких професій найчастіше розвивається артроз плечового суглоба?
Найбільшого ризику дегенеративно-дистрофічного руйнування хрящового прошарку плечового суглоба схильні спортсмени, які займаються воллейболом, тенісом, баскетболом, метальники снарядів, вантажники.
Чи вказує біль у плечі на розвиток артрозу?
Справді, біль є провідною ознакою артрозу. Однак болючі відчуття можуть бути також проявом та інших захворювань – адгезивного капсуліту, остеоартриту, ураження м'язів обертальної манжети тощо. Встановити правильний діагноз та підібрати лікування допоможе кваліфікований травматолог-ортопед.